Сайт про астрологію і астрологів

Цей сайт про астрологію і астрологів. Астрологія - галузь знань, що супроводжує людську цивілізацію з незапам’ятних часів.

Давайте спочатку розберемось, що ж насправді являє собою ця загадкова наука? Чи це справді наука, чи це мистецтво? А може це різновид ворожіння, чи просто шарлатанство?

В наші дні астрологія переживає відносний розквіт. В світі багато астрологів, що практикують, астрологів-дослідників, астрологів теоретиків. Численні навчальні заклади готують спеціалістів в цій галузі. Створюються профспілки.

Така активність тяжіє до переходу з кількості в якість.

Багато хто хоче бачити астрологію серед поважних «легальних» наук. Їх мотивує з одного боку бажання зрівняти свій статус з статусом працівників інших інтелектуальних професій. З іншого ж вони хочуть захиститися від тієї адміністративної вакханалії, яка розпочалася з входженням Плутона в Козеріг.

В Верховній раді зареєстрований законопроект про заборону будь-якої езотеричної діяльності. В зв’язку з цим астрологи почали говорити про організацію профспілок. Почали лунати запевнення можновладців про те, що астрологія – це наука і її не можна ставити на один щабель з ворожками, спеціалістами по Таро чи Рунах.

Ці люди, хто б вони не були, лукавлять. Знаходячись на верхніх щаблях «астрологічної ієрархії» вони не можуть не знати, що зведення астрології лише до поняття «наука» - чистої води редукціонізм.

З політичних міркувань вони намагаються підігнати астрологію під якісь стандарти, що існують в сучасному суспільстві. Це виглядає шляхетно і наче має на меті дбати про правову захищеність пересічного астролога. Але… Але ми всі знаємо, що кращий спосіб загубити гарну ідею це взяти її під дбайливий контроль.

Уявіть собі – астрологія викладається в вищих навчальних закладах! Ідилія!!! Інститут інженерів водного господарства, факультет астрології. Клас! Випускник отримує пластиковий диплом. Це дуже добре, але… Але будь-яке навчання в нашому світі це бізнес. ДУЖЕ часто навчання зводиться до трьох «З» - Зазубрив, Здав, Забув. Знання відходять на задній план поступаючись оцінкам в заліковій книжці. За навчання платять всі, що являється основою процвітання навчальних закладів, а результат? Інститути і університети випускають жалюгідний відсоток справжніх спеціалістів. Всі інші отримують те, що і планували – статус людини з вищою освітою.

Візьмемо хоча б психологію. Сьогодні кожен інститут, що хоч трохи себе поважає, випускає психологів. Чи значить це, що психологічна наука розвивається небувалими темпами? Нічого подібного!

Більшість випускників працюють не по спеціальності. В цьому нічого поганого нема з точки зору ринкової економіки. Людина заплатила певну суму грошей за право писати в анкетах «освіта - вища». Це нагадує ситуацію коли куплялись дворянські титули. Заплатив певну суму і ти вже шляхтич.

Це все по-людськи зрозуміло, але як бути з реальною роботою психолога? Чи надає суспільство таку ж зелену дорогу реалізації психологічних знань, вмінь і навичок, яку воно надає отриманню диплома про вищу освіту. Тут я вдруге використаю слово редукціонізм (як не для читачів, то для роботів. Ха-ха! Seo-шники мене зрозуміють ;)). Психолог, потрапляючи на роботу, скажімо в школу, потрапляє в специфічне середовище. Середовище, що має формальну вертикаль. Середовище, де його роботу будуть оцінювати люди, які не мають уявлення про те чим він мусить займатися, але які, тим не менш, будуть вимагати від нього місячні, квартальні, річні плани роботи, звіти за певні періоди. І так далі, і так далі, і в тому ж дусі. Крім нікому не потрібної паперової роботи на нього навішають ще казна що, як то готування директору кави, проведення якихось незрозумілих заходів. Крім того психолог в школі за сумісництвом цап-відбувайло. Побились діти на перерві – винуватий психолог. Хтось відстає у навчанні – винуватий психолог.

А все із-за того, що Психолог з великої літери, як фахівець і той соціальний профіль, який накладає на нього суспільство це «дві великі різниці», як кажуть в Одесі. Поки психолог робить не те, що підказує йому внутрішній голос, а те, що диктують йому певні структури ніякого результату не буде. Від цього положення виграє тільки чиновницький апарат, але не рядові психологи і не люди, що потребують психологічної допомоги.

Ви хочете такої долі і для астрології? Ви хочете, щоб вам зверху слали директиви, як інтерпретувати квадратуру Урана з Плутоном в 2012 році так, щоб це було політ коректно і не нашкодило (не дай Бог) правлячій партії чи якимось чиновникам?

Ви хочете регулярно проходити атестації щедро даючи хабарі, без яких ці атестації ви ніколи не пройдете.

Ви вважаєте, що контроль змусить вас виконувати свою роботу більш якісно? Навпаки! Спочатку ви будете вбивати свій час, готуючись до атестації замість того, щоб зайнятись чимось корисним. Потім ви її формально пройдете збагативши комісію на певну суму. І, нарешті, ви отримаєте індульгенцію в вигляді висновку атестаційної комісії. Ви чудово розумієте, що будь-яка індульгенція на підсвідомому рівні знімає відповідальність. Аналогічно страховий поліс на якомусь глибинному рівні притягує до вас «страховий випадок».

У астролога (як і у психолога) мусить бути одна відповідальність – відповідальність перед людиною, яка попросила у них допомоги. Все інше – профанація. Профанація вигідна всюдисущій бюрократичній машині. Чиновницьке плем’я плодиться з завидною інтенсивністю. У кожного чиновника є діти, діти кумів і знайомих. А кількість посад обмежена. Доводиться бути винахідливим. Крім того в «астрокерівники» попруться і деякі астрологи з задатками верховода і претензією на авторитет. Можливо на перших порах вони ще не розтратять свої астрологічні навички і інші астрологи будуть підкорятися їм справді поважаючи їх рівень. Потім же вони перетворяться на банальних функціонерів. А вже їхні діти, які займуть їхні посади, не зможуть відрізнити квадрата від мідпойнта.

І ці люди будуть розробляти «генеральну лінію» астрології, а Ви, шановні астрологи, з ностальгією будете згадувати часи, коли астрологія була «дикою і непричесаною». Коли кожен розумів, що управитель, сигніфікатор і альмутен це інколи одне і теж саме, а інколи не зовсім. І кожен пишався тим, що розрізняв ці відтінки.

Втім, я намалював надміру песимістичну картину. Астрологи, слава Юпітеру, як правило індивідуалісти. Адже астрологією управляє Уран! Я думаю, що астрологи не втратять своє обличчя перед засиллям чиновницької сваволі епохи Плутона в Козерозі.

Але я відхилився від теми. Чим же насправді являється астрологія?

Астрологія - мистецтво

Що таке мистецтво і що таке наука? Ключовим словом науки можна вибрати слово «об’єктивність». Люди науки хочуть думати, що закони ними відкриті діють скрізь в незалежності від того хто спостерігає дію цих законів. Галілей кидав предмети різної ваги і конфігурації з Пізанської вежі і відкрив прискорення вільного падіння. Цей закон лишається незмінним навіть тоді, коли кидають не ті предмети, що кидав Галілей і не з Пізанської вежі. Цей закон діє в часи постіндустріального суспільства аналогічно тому, як він діяв в часи Святої інквізиції. Це наука в чистому вигляді.

Чи можна однозначно стверджувати, що і астрологічні закони діють так само однозначно об’єктивно. Відповідь не може бути такою категоричною, адже робота астролога зачіпає глибинні пласти реальності. В ній астролог виступає не тільки і не стільки, як механічний статист: «подивився на годинник, натиснув на клавішу комп’ютера – результат готовий». Астролог пропускає ситуацію крізь свою особистість, своє «я». А оскільки особистості астрологів різні то і результати будуть дещо відрізнятися, і методи, якими вони користуються теж будуть різними. Це споріднює астрологію з мистецтвом.

В зв’язку з цим я нагадаю, що астрологи минулих епох називали своє ремесло не інакше, як мистецтво. Зокрема це астрологи XVII століття Ентоні Гріффін, Джон Гедбері і Вільям Ліллі.

Є астрологи, які використовують системи доміфікації Плацидуса, Коха чи Регіномонтануса. Одні розвертають карту в часі за допомогою дирекцій, інші прогресій чи транзитів.

У кожного свої улюблені методи і результат залежить не стільки від них, скільки від особистості астролога. Подібна ситуація спостерігається і в психології, до речі.

Астрологія - наука

Разом з тим астрологія це, безперечно, наука, адже ті астрологічні правила, які розроблені одними людьми можуть бути з успіхом використані іншими. Саме тому астрології можна при бажанні навчитись.

За допомогою астрологічних методів не можна з впевненістю сказати, що такого то числа в стільки то годин людина виграє в лотерею одинадцять тисяч гривень, або їй на голову впаде цеглина.

Астрологія описує світ часто в якомусь наближені. Але чи не так описують світ природничі науки? Квантова механіка говорить про певну ймовірність координат елементарної частинки. Вчені, проводячи експерименти на синхрофазотроні чи колайдері розуміють, що при зіткненні двох елементарних частинок буде той чи інший ефект лише з певною ймовірністю.

Загалом же в результаті зіткнення при дуже великих енергіях можуть виникнути будь-які частинки (з різною ймовірністю). В цілому ж астрологія мало чим відрізняється від природничих і гуманітарних наук.

Астрологія - ворожіння

Джеффрі Корнеліус в своїй доповіді на Першому Міжнародному Конгресі і Літній Школі по хорарній астрології в 1993 році в Москві стверджував, що астрологія це ворожіння. Доповідь називалася «Філософія і методи хорарної астрології».

Це була ґрунтовна доповідь, яка мала за мету визначити місце астрології (насамперед хорарної астрології) в масиві людського досвіду.

Корнеліус стверджує, що побудова будь-якого гороскопа не є випадковою подією. На Землі проживає багато мільярдів людей і лише незначний відсоток з них звертаються до астрологів. Автор запевняє, що при спробі поставити складання гороскопів «на конвеєр» з відривом від реальної ситуації звернення кверента до астролога прогностична здатність астрології втрачає свою силу.

Джеффрі згадав дослідження, яке було проведене Нью-йоркською філією Національної ради з геокосмічних досліджень (NSGR). Дослідження називалось «Самогубства в Нью-Йорці»

Суть експерименту зводилась до того, щоб довести (або спростувати) можливість встановлення схильності до самогубства у людей за допомогою астрологічних методів.

Архівом була надана інформація про 2250 самогубств, що були здійсненні на протязі 5 років в Нью-Йорку. З них для експерименту було відібрано 311 випадки скоєння самогубства. Критерій відбору – точна інформація про дату, час і місце народження. Було відомо і про дату і обставини самогубства.

Для чистоти експерименту була взята і контрольна група.

Групі астрологів-професіоналів запропонували виявити тенденцію до самогубства, тенденцію до самознищення.

Астрологи підійшли з усією серйозністю до експерименту, були задіяні всі відомі методи. Результат нульовий.

Було неможливо відрізнити карту самогубці від карти людини не схильної до самознищення. Цим експериментом «науковість» астрології була буквально розчавлена.

Як же так вийшло, що досить кваліфіковані астрологи виявилися безпорадними перед виявленням такої важливої події в житті людини, як смерть від власної руки?!

Пояснення може бути лише одне: побудову і інтерпретацію гороскопа не можна звести до якихось механічних чи статистичних закономірностей. Сам факт наміру замовника отримати відповіді на життєво важливі питання, а астролога виконати свій обов’язок являються запорукою успіху. Адже відомо, що вміння задавати хорарні запитання важливіше за вміння давати на них відповіді. Хорарне запитання задане без потреби, або з якимось лукавим умислом має всі шанси «згенерувати» нерадикальну карту.

Висновок, що я зробив в попередньому абзаці не абсолютний. В деяких випадках статистичні методи дуже навіть допомагають. Використовуючи статистичні методи Мішель Гоклен виявив особливі сектори в гороскопі, які потім почали носити його ім’я. І це лише один з багатьох випадків успішного використання традиційних методів.

З іншого боку і вчені, що представляють природничі науки все частіше згадують про вплив спостерігача на результат експерименту.

Далі буде…